Первая книга ПаралипоменонГлава 22 |
1 |
2 |
3 Давид заготовил много железа для штырей в створках ворот и для петель, и меди столько, что и не взвесить, |
4 и бессчетное множество кедровых бревен (сидоняне и тиряне поставляли Давиду кедры в изобилии). |
5 Давид ведь рассуждал так: «Сын мой Соломон молод еще и робок, а Храм, который предстоит построить для ГОСПОДА, должен превосходить славой и великолепием всё, что ни есть на земле. Приготовлю же я для него всё необходимое». И многое Давид приготовил до смерти своей. |
6 |
7 И сказал Давид Соломону, сыну своему: «Всем сердцем я хотел построить Храм во славу ГОСПОДА, Бога моего. |
8 Но так сказал мне ГОСПОДЬ: „Много крови ты пролил, великие войны вел. Не следует тебе строить Храм во славу Мою, ибо много крови пролил ты на земле предо Мною. |
9 Но у тебя родится сын, и он будет миролюбив. Я буду оберегать его покой от всех врагов его вокруг, потому и будет имя его Соломон. Мир и покой Я дам Израилю во дни его. |
10 Он построит Храм во славу Мою и будет Мне сыном, а Я буду ему Отцом. Я утвержу престол царства его над Израилем вовеки“. |
11 И ныне, сын мой, ГОСПОДЬ да пребудет с тобою! Да будет у тебя успех во всем, чтобы ты возвел Храм ГОСПОДУ, Богу твоему, как Он и заповедал тебе. |
12 Да даст тебе ГОСПОДЬ мудрости и благоразумия и да утвердит тебя над Израилем, чтобы ты хранил закон ГОСПОДА, Бога твоего. |
13 И если будешь следовать заповедям и блюсти установления, которые заповедал ГОСПОДЬ Моисею для Израиля, то будет у тебя успех во всем. Будь же духом тверд и мужествен! Не бойся и мужества не теряй! |
14 Не щадя сил, я приготовил для Храма Божьего сто тысяч талантов золота, миллион талантов серебра, а меди и железа столько, что и не взвесить; а еще я заготовил много древесины и камней. И ты должен собрать еще больше! |
15 — |
16 Есть в твоем распоряжении множество мастеровых — да и каменотесов, строителей и плотников, сколько пожелаешь, искусных в любом мастерстве: в работе по золоту, серебру, меди и железу. Принимайся же за дело, и да пребудет с тобой ГОСПОДЬ!» |
17 |
18 «Не пребывает ли с вами ГОСПОДЬ, Бог ваш?! Не даровал ли Он вам покой повсюду? Ведь Он отдал в руки мои всех жителей этой страны, и земля эта покорилась ГОСПОДУ и Его народу. |
19 И потому всем сердцем и умом взыщите ГОСПОДА, Бога вашего! И без промедления начинайте строить Святилище ГОСПОДА, Бога вашего, чтобы принести ковчег Завета ГОСПОДНЕГО и священную утварь Божью в Храм, возведенный во славу ГОСПОДНЮ». |
1-а хронiкиРозділ 22 |
1 |
2 І сказав Давид, щоб зібрати прихо́дьків, що були в Ізраїлевому Кра́ї, і поставив каменярі́в теса́ти бри́ли каміння, щоб збудувати Божого дома. |
3 І загото́вив Давид силу заліза на цвяхи для брамних дверей та на клямри, і таку силу міді, що їй не було ваги, |
4 і ке́дрового дерева без числа, бо сидо́няни та тиря́ни спрова́дили Давидові силу ке́дрового дерева. |
5 І сказав Давид: „Мій син Соломон ще юна́к та тенді́тний, — приготую ж йому все на цей храм на збудува́ння для Господа, щоб підне́сти його ви́соко на славу та на ве́лич для всіх краї́в. Приготую ж я все для нього!“ І Давид заготовив бе́зліч усього перед своєю смертю. |
6 |
7 І сказав Давид до Соломона: „Сину мій, я мав на своєму серці ви́будувати храм для Ймення Господа, Бога мого. |
8 Та було про мене Господнє слово, кажучи: Бе́зліч крови пролив ти та війни великі прова́див. Не збудуєш ти храма для Мого Ймення, бо багато крови пролив ти на зе́млю перед лице́м Моїм! |
9 Ось наро́диться тобі син, — він буде муж мирний, і Я дам йому мир від усіх ворогів його навко́ло, бо Соломон буде ім'я́ йому, і Я дам на Ізраїля за його днів мир та ти́шу. |
10 Він збудує храм для Мого Ймення, і він буде Мені за сина, а Я йому за Батька, і Я міцно поставлю трона царства його над Ізраїлем аж навіки! |
11 Тепер, сину мій, нехай Госпо́дь буде з тобою, і буде щасти́ти тобі, і збудуєш ти дім для Го́спода, Бога свого, як говорив Він про тебе. |
12 Тільки нехай дасть тобі Господь розум та розважність, і нехай поставить тебе над Ізраїлем, і ти будеш стерегти́ Зако́н Господа, Бога свого. |
13 Тоді буде щасти́ти тобі, якщо бу́деш доде́ржувати, щоб чинити устави та права, які наказав був Господь Мойсеєві про Ізраїля. Будь сильний та міцни́й, не бійся й не страха́йся! |
14 І ось я в скудо́ті своїй загото́вив для Господнього дому сто тисяч талантів золота та тисячу тисяч талантів срібла, а для міді та для заліза — нема ваги, бо бе́зліч того; і де́рева, і каміння заготовив я, а ти до них додаси́. |
15 А в тебе бе́зліч робітникі́в для праці, — теслярі́в і каменярі́в та деревору́бів, та всяких здібних на всяку роботу. |
16 Зо́лоту, сріблу, і міді та залізу — нема числа. Стань і зроби, і нехай Господь буде з тобою!“ |
17 I наказав Давид усім Ізраїлевим князя́м, щоб допомага́ли синові його Соломо́нові: |
18 „Чи Господь, Бог ваш, не з вами? І Він дав вам мир навко́ло, бо дав у мою руку мешканців цієї землі, — і була́ здобута ця земля перед лицем Господа та перед наро́дом Його. |
19 Тепер прихиліть серце ваше та душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого. І встаньте, і збудуйте святиню Господа Бога, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту та святі Божі речі до храму, збудо́ваного для Господнього Ймення“. |
Первая книга ПаралипоменонГлава 22 |
1-а хронiкиРозділ 22 |
1 |
1 |
2 |
2 І сказав Давид, щоб зібрати прихо́дьків, що були в Ізраїлевому Кра́ї, і поставив каменярі́в теса́ти бри́ли каміння, щоб збудувати Божого дома. |
3 Давид заготовил много железа для штырей в створках ворот и для петель, и меди столько, что и не взвесить, |
3 І загото́вив Давид силу заліза на цвяхи для брамних дверей та на клямри, і таку силу міді, що їй не було ваги, |
4 и бессчетное множество кедровых бревен (сидоняне и тиряне поставляли Давиду кедры в изобилии). |
4 і ке́дрового дерева без числа, бо сидо́няни та тиря́ни спрова́дили Давидові силу ке́дрового дерева. |
5 Давид ведь рассуждал так: «Сын мой Соломон молод еще и робок, а Храм, который предстоит построить для ГОСПОДА, должен превосходить славой и великолепием всё, что ни есть на земле. Приготовлю же я для него всё необходимое». И многое Давид приготовил до смерти своей. |
5 І сказав Давид: „Мій син Соломон ще юна́к та тенді́тний, — приготую ж йому все на цей храм на збудува́ння для Господа, щоб підне́сти його ви́соко на славу та на ве́лич для всіх краї́в. Приготую ж я все для нього!“ І Давид заготовив бе́зліч усього перед своєю смертю. |
6 |
6 |
7 И сказал Давид Соломону, сыну своему: «Всем сердцем я хотел построить Храм во славу ГОСПОДА, Бога моего. |
7 І сказав Давид до Соломона: „Сину мій, я мав на своєму серці ви́будувати храм для Ймення Господа, Бога мого. |
8 Но так сказал мне ГОСПОДЬ: „Много крови ты пролил, великие войны вел. Не следует тебе строить Храм во славу Мою, ибо много крови пролил ты на земле предо Мною. |
8 Та було про мене Господнє слово, кажучи: Бе́зліч крови пролив ти та війни великі прова́див. Не збудуєш ти храма для Мого Ймення, бо багато крови пролив ти на зе́млю перед лице́м Моїм! |
9 Но у тебя родится сын, и он будет миролюбив. Я буду оберегать его покой от всех врагов его вокруг, потому и будет имя его Соломон. Мир и покой Я дам Израилю во дни его. |
9 Ось наро́диться тобі син, — він буде муж мирний, і Я дам йому мир від усіх ворогів його навко́ло, бо Соломон буде ім'я́ йому, і Я дам на Ізраїля за його днів мир та ти́шу. |
10 Он построит Храм во славу Мою и будет Мне сыном, а Я буду ему Отцом. Я утвержу престол царства его над Израилем вовеки“. |
10 Він збудує храм для Мого Ймення, і він буде Мені за сина, а Я йому за Батька, і Я міцно поставлю трона царства його над Ізраїлем аж навіки! |
11 И ныне, сын мой, ГОСПОДЬ да пребудет с тобою! Да будет у тебя успех во всем, чтобы ты возвел Храм ГОСПОДУ, Богу твоему, как Он и заповедал тебе. |
11 Тепер, сину мій, нехай Госпо́дь буде з тобою, і буде щасти́ти тобі, і збудуєш ти дім для Го́спода, Бога свого, як говорив Він про тебе. |
12 Да даст тебе ГОСПОДЬ мудрости и благоразумия и да утвердит тебя над Израилем, чтобы ты хранил закон ГОСПОДА, Бога твоего. |
12 Тільки нехай дасть тобі Господь розум та розважність, і нехай поставить тебе над Ізраїлем, і ти будеш стерегти́ Зако́н Господа, Бога свого. |
13 И если будешь следовать заповедям и блюсти установления, которые заповедал ГОСПОДЬ Моисею для Израиля, то будет у тебя успех во всем. Будь же духом тверд и мужествен! Не бойся и мужества не теряй! |
13 Тоді буде щасти́ти тобі, якщо бу́деш доде́ржувати, щоб чинити устави та права, які наказав був Господь Мойсеєві про Ізраїля. Будь сильний та міцни́й, не бійся й не страха́йся! |
14 Не щадя сил, я приготовил для Храма Божьего сто тысяч талантов золота, миллион талантов серебра, а меди и железа столько, что и не взвесить; а еще я заготовил много древесины и камней. И ты должен собрать еще больше! |
14 І ось я в скудо́ті своїй загото́вив для Господнього дому сто тисяч талантів золота та тисячу тисяч талантів срібла, а для міді та для заліза — нема ваги, бо бе́зліч того; і де́рева, і каміння заготовив я, а ти до них додаси́. |
15 — |
15 А в тебе бе́зліч робітникі́в для праці, — теслярі́в і каменярі́в та деревору́бів, та всяких здібних на всяку роботу. |
16 Есть в твоем распоряжении множество мастеровых — да и каменотесов, строителей и плотников, сколько пожелаешь, искусных в любом мастерстве: в работе по золоту, серебру, меди и железу. Принимайся же за дело, и да пребудет с тобой ГОСПОДЬ!» |
16 Зо́лоту, сріблу, і міді та залізу — нема числа. Стань і зроби, і нехай Господь буде з тобою!“ |
17 |
17 I наказав Давид усім Ізраїлевим князя́м, щоб допомага́ли синові його Соломо́нові: |
18 «Не пребывает ли с вами ГОСПОДЬ, Бог ваш?! Не даровал ли Он вам покой повсюду? Ведь Он отдал в руки мои всех жителей этой страны, и земля эта покорилась ГОСПОДУ и Его народу. |
18 „Чи Господь, Бог ваш, не з вами? І Він дав вам мир навко́ло, бо дав у мою руку мешканців цієї землі, — і була́ здобута ця земля перед лицем Господа та перед наро́дом Його. |
19 И потому всем сердцем и умом взыщите ГОСПОДА, Бога вашего! И без промедления начинайте строить Святилище ГОСПОДА, Бога вашего, чтобы принести ковчег Завета ГОСПОДНЕГО и священную утварь Божью в Храм, возведенный во славу ГОСПОДНЮ». |
19 Тепер прихиліть серце ваше та душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого. І встаньте, і збудуйте святиню Господа Бога, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту та святі Божі речі до храму, збудо́ваного для Господнього Ймення“. |